Бородянка
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії.
Бородя́нка - селище міського типу в Київській області, адміністративний центр Бородянського району.
Вперше згадується у 1190 р. як поселення Козятичі, спалене пізніше монголо-татарами. Наступна згадка відноситься до 1509 р., у грамоті шляхтичам Макаревичам на с. Бородянку.
Згідно краєзнавчих матеріалів встановлено
"Бородянка містечко на лівій стороні ріки Здвиж, за 5 верст від Києва та 8-ми нижче села Нова Гребля. Жителів проживає (на 1864р): православних 1400, римських католиків 9, євреїв 284.
У 1783 році проживало 1290 одних росіян. Резиденція поміщика Ламберта Осиповича Понятовського і його контори, що розпоряджається його маєтками.
До Бородянського маєтку в даний час зараховуються села: Дружня, Загальці та села: Качали, Песківка, Галенка і Нова Буда з 29669 десятинами землі.
Власникові крім цього маєтку, належить село Салькове у Переяслівському повіті і третій частині доходів Шендерівського маєтку. У Бородянці знаходиться крім двох водяних млинів полотняний і шкіряний заводи, а у всьому Бородянському маєтку нинішнім власником заведено чотирипільне раціональне господарство, з багатьма удосконаленнями у технології землеробства.
Бородянкою володів гетьман Виговський. Але в 1660 році 31-го грудня, цар Олексій Михайлович подарував це містечко сукупно із селами: Загальці, Нова Гребля, Мосани і Красносільє (за Прип'ятью) Києво-Михайлівському монастиреві.
Проте, Польський уряд не визнав пожалувань, зроблених російськими монархами, тому ці маєтки було силою віднято від монастиря, не без кровопролиття, як звичайно відбувалось у ті часи. У листі Палія до гетьмана Мазепи, наведеному у Венички, сказано, що в 1693 році на другий день свята Різдва Христова, поляки винищили в містечку Бородянка багато люду, трупами услали землю.
З половини минулого століття Бородянка з околишніми селищами до самого Горностайполя належала Євстафію Потоцькому - чеснику коронному, а потім Вінцентію Потоцькому коронному подкоморію.
До кінця століття Бородянський маєток після короткого перебування у власності відомого Моршковського (президент цивільної палати у Житомирі був блискучий юрист), був проданий Савицькій, від якої в 1820 році був куплений батьком дійсного власника Ламбертом Понятовським, а після його смерті маєток перейшов у спадщину згідно родинних прав Йосипу Шембеку. Недалеко біля Бородянки на дорозі до Берестянки є могила де захоронено 18 юнаків поляків, що загинули у сутичці з поліцією в 1863 році у Бородянці (Загін з 200 молодих поляків під керуванням Ольшанського направлявся з Києва до Польщі щоб прийняти участь у повтанні проти Росії)."
Населення - 11,9 тис. осіб.